КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ

                                     

Анкета для учнів «Насилля у школі» 

1.     Чи знаєте ви, що таке насилля?

а) так б) ні в) приблизно

2. Чи розмовляв хтось із вами про насилля? Якщо так, то де саме?

а) удома б) у школі

3. Чи вважаєте насиллям:

а) побиття іншої людини б) моральне приниження іншої людини

в) безпідставне залякування іншої людини

г) обмеження свободи вибору іншої людини

д) безпідставне вимагання грошей від іншої людини

4. Чи доводилося вам переживати насилля? Якщо так , то де саме і від кого?

а) удома від батька б) удома від матері в) у громадських місцях

г) у школі від однолітків д) у школі від учителів е) у школі від старших учнів

5. Що ви відчували, коли над вами чинили насилля?

а) образу б) біль в) ненависть до кривдника

г) бажання помститися д) власну слабкість е) розчарування

6. Чи ви самі коли-небудь чинили насилля над іншими?

а) так б) ні в) не знаю чи це було насилля

7. Чи можете дозволити собі висловити власну думку в присутності вчителів?

а) на всіх уроках б) на деяких уроках

в) у позаурочному спілкуванні з учителями

8. Чи гарантує школа дотримання ваших прав?

а) так, завжди б) іноді в) зазвичай, ні

9. Чи доводилося вам у школі переживати приниження власної гідності? Якщо так, то від кого?

а) від учителів б) від ровесників в) від адміністрації школи

10. Чи мають ваші батьки змогу захистити вас, якщо будуть порушуватися ваші права?

а) так б) ні, до них не прислухаються

11. Яке з поданих нижче означень найкраще характеризує ставлення вчителів до учнів?

а) дружнє б) наказування в) партнерське

г) нерівноправне д) поблажливе е)толерантне є) байдуже

12. У кого б ви попросили допомоги у вирішенні особистих проблем?

а) у батьків б) у класного керівника в) у вчителя якому довіряю

г) у директора школи д) у подруги (друга) е) немає в кого

є) у когось іншого (вкажіть)_

                                                    План заходів

щодо запобігання проявам булінгу в учнівському середовищі

на 2018 – 2019 н.р.

№ з/п	Заходи	Клас	Термін проведення	Відповідальні
1	Бесіди «Профілактика булінгу в учнівському середовищі»	5 – 8	Протягом року	Класні керівники
2	Батьківськй всеобуч «Як допомогти дітям впоратися з булінгом»	1 – 11	Квітень	Класоводи, класні керівники
3	Година спілкування  «Вертуальний терор: тролінг та кібербулінг»	7 – 11	Протягом року	Класні керівники
4	Перегляд відеопрезентацій «Булінг у школі. Як його розпізнати», «Кібербулінг або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини»	Педагогічний колектив	Вересень	Сердюк Ю.Л.
5	Круглий стіл для батьків «Поговоримо про булінг та кібербулінг»	1 – 11	Жовтень	Класоводи, класні керівники
6	Конференція для вчителів «Безпечна школа. Маски булінгу»	Педагогічний колектив	Березень	Психолог
7	Перегляд та обговорення відеороликів «Нік Вуйчич про булінг у школі», «Булінг у школах та як зним боротися – говоримо з Уповноваженим Президента України», «Зупиніться! МОЯ історія про боулінг і кібербулінг», «Булінг. Шкільна травля», «Обережно, булінг», «Викресли булінг»	5 – 11	Протягом року	Класні керівники
8	Тренінг  «STOP БУЛІНГ»	8	Лютий	Сердюк Ю.Л.
9	Виховна година  «СтопБулінг».	3 – 4		Класоводи
10	Тренінг «Профілактика булінгу в учнівському середовищі»	9		Сердюк Ю.Л.
11	Анкетування для учнів «Насилля у школі»	5 – 11	Вересень	Психолог
12	«Насильство, жорстока поведінка: форми виявлення, профілактика, допомога»	6	Травень	Сердюк Ю.Л.
13	Участь у онлайн-уроці «Кібер-атаки та інтернет-шахрайство»	8 – 11	05.02	Класні керівники

Директор Марганецької гімназії                             О.П.Борщевська 

                  Схема  характеристики  особистості  учня

І. Загальні відомості

Вік, особливості фізичного розвитку, стан здоров'я. Склад сім'ї. Як характеризуються відношення до дитини в сім'ї (турботливість, дружба, рівноправність, повна самостійність, гіпертоніка, безконтрольність). Оточуюче соціальне середовище (конфліктне, комфортне, культурне, гармонійне, сприятливе, травмуюче).

II. Навчання

а)  ставлення до навчання:

- охоче йде до школи, із зацікавленістю відноситься до всіх предметів, прагне навчатись

  краще;

- навчання сприймає як обов'язок, із зацікавленістю ставиться лише до окремих предметів

  (яких?);

- інтересу до навчання, улюблених предметів немає;

- навчається неохоче, без зацікавлення.

б)  пізнавальна активність:

-   достатньо висока на всіх уроках;

-   достатньо висока лише на деяких уроках;
-  середня;

-   низька.

в)  навчальний творчий потенціал:

- особливі навчальні здібності (до яких предметів схильний)

 - у яких напрямках діяльності проявляє творчу активність (техніка, література, спорт,

   музика).

г) робочі навчальні навички:

 -завдання виконує: послідовно, звичайними засобами; винахідливо, оригінально;

старанний, наполегливий, сумлінний;
-темп роботи: працює швидко - рівномірно - нерівномірно.
д) як реагує на невдачі у навчанні:
-реалістично;
-байдуже:
-неадекватна:                         

1) агресія (вербальна, спрямована на учителя, на завдання);

2) загальне збудження;

3) втрачає впевненість (стає невпевненим, звинувачує себе, відступає).

III. Успішність соціальних контактів

а) громадська позиція

  (яке має доручення, як відноситься до нього: відповідально
і сумлінно; недостатньо відповідально; безвідповідально);

б) взаємодія з однокласниками:

- товариський, легко спілкується;          

- недостатньо ініціативний у налагоджуванні взаємодії з однокласниками, але спілкується

  легко;

- спілкується лише із деякими учнями;

- має бажання перебувати в колективі, але не встановлює товариських відносин;

- замкнутий, уникає спілкування;

- проявляє негативізм по відношенню до дітей, часто свариться, конфліктує.

в) якісна  своєрідність   соціальної поведінки: 

 активний  -  впевнений   -
самовпевнений  -   рішучий  -   впертий   -  хвастовитий  -   зарозумілий   -
насмішкуватий - ненаполегливий - нерішучий - соромливий - невпевнений -
наполегливий - безпосередній - доброзичливий - товариський - справедливий -
скромний.

IV. Культурний рівень;
-цікавиться літературою;

-відвідує культурні центри (музеї, театри тощо).

V. Емоційний стан:

-переважає добрий настрій, часто посміхається, сміється;

-спокійний емоційний стан;

-епізодично виявляється поганий настрій;

-негативні емоції: тривога, вразливість, запальність, дратівливість;

-деякі прояви депресивної поведінки: плач без причини, сварки з дітьми;

-агресія: злість, гнів у відносинах із дітьми, вчителем.

VI. Характер (сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, які
зумовлюють типові засоби поведінки)

Він виявляється:

1) ставлення людини до різних сторін життя:

а)  до справи:

- працює захоплено, старанно, із добрим настроєм; слідкує за якістю виконаних завдань; вміє

  долати труднощі;

-  працює без особливої зацікавленості, нестаранний, темп роботи повільний, не цікавиться

  якістю справи; виявляє наполегливість лише при закінченні роботи, коли необхідно звітуватися

  про результати роботи;

- працює в'яло, без інтересу і бажання; байдужий до негативної оцінки своєї роботи;

б) ставлення до людей:

-   наявність громадських спрямувань; увага до товаришів, вміння поважати їхню думку і турбота про людей, чуйність, доброта, прагнення прийти на допомогу, повага до старших;

-   грубість, любить сварки, схильний знаходити у всіх недоліки, недовірливий,
жорстокий, заздрісний, зухвалий, дошкульний;

-   товариськість; любить керувати, вносити зміни у діяльність колективу, виявляє самостійність у поведінці, здатний впливати на інших; пасивний у колективі, піддається впливу;

-   оцінює поведінку інших людей із точки зору своїх моральних уявлень; не
висловлює свою думку про поведінку однокласників; в оцінці орієнтується на
думку інших; виявляє дружелюбність; уникає спілкування з товаришами;

-   готовий допомагати товаришам, не зважаючи на свої інтереси; надає допомогу
лише деяким; надає допомогу лише, коли просять; ніколи не надає допомоги;

-   співчуває або втішається невдачами інших; радіє або заздрить успіхам інших;

-   у конфлікті не боїться виступати проти сильного; підтримує лише сильних:
підтримує лише тих, з ким дружить; в конфліктах відступає, вислуховує і враховує чужу думку та побажання; до товаришів ставиться доброзичливо, уважно, тактовно. Поступається тільки сильним, авторитетним; до однокласників байдужий;

в) ставлення до себе:

-безкорисливий, великодушний, турбується тільки про себе, користолюбний; -самолюбивий, прагне бути першим, скромний, байдужий до думки інших, уразливий, гонористий; гордий; впевнений у собі; самокритичний; прагне уникати нового, невідомого;

2) вольові якості                 

Особливе  місце  в  структурі  характеру  школяра  займає  воля.  Вона знаходиться в основі багатьох рис характеру.

• Ступінь розвитку вольових рис: сильний, середній, слабкий

-  наполегливий

-  самостійний

-  організований

-  відповідальний

-  дисциплінований

-  стриманий                                            

VII. Самооцінка школяра

Самооцінка — це ставлення людини до себе, оцінка своїх здібностей, можливостей, зовнішнього вигляду, якостей особистості.

•   Самооцінка школяра

-  реальна (адекватна): думка дитини про себе співпадає із реальною оцінкою. Учню

   властиві: оптимізм, активність, товариськість, бадьорість, гумор;

- самооцінка занижена (неадекватна). Учню властиві пасивність, замкнутість,
    зневіра до власних сил;

-   самооцінка завищена. Учню властиві: зарозумілість, безтактність, егоїстичність.     


Діагностична карта класного керівника

П. І. Б. _______________________________________________________________

Стаж роботи як класний керівник ______________________________________________

Проблема, над якою працюєте ___________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Зміст роботи класного                керівника	Володію	Потребую      допомоги	Можу      поділитися
І  Вивчення соціально-педагогічних умов діяльності
Вивчення культури поведінки учнів.
Вивчення запитів, нахилів, інтересів учнів.
Педагогічний аналіз контингенту учнів, які потребують особливої уваги.
Вивчення рівня вихованості учнів.
Педагогічна діагностика.
ІІ  Планування та розробка основних напрямів роботи
Планування роботи класного керівника.
Планування виховних заходів.
Організація учнівського самоврядування.
ІІІ  Організація роботи з класним колективом
Організація роботи із запровадження національних традицій, звичаїв та обрядів, виховання поваги до рідної мови.
Розвиток творчих інтелектуальних здібностей учнів, залучення учнів до різноманітної діяльності за інтересами.
Організація морально-правового виховання.
Надання допомоги в організації роботи органам учнівського самоврядування.
Проведення заходів.
ІУ Робота з батьками
Організація та проведення батьківських зборів.
Організація педагогічного навчання батьків.
Залучення батьків до організації виховної роботи в класі.
Організація роботи батьківського комітету.
Планування роботи з батьками учнів.

           

  АНКЕТА ДЛЯ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

             П. І. Б.    _____________________________________________

Класний керівник якого класу______________

Пед. стаж_________.     З якого року в даній школі ___________________

Педнавантаження_____________________

Громадське доручення_____________________________________________

1. З ким у вас налагодженні найбільший контакт?

   3 окремими учнями___________________________________________________________

   з активом класу ______________________________________________________________

   з окремими батьками_________________________________________________________

   з батьківським комітетом______________________________________________________

   з окремими вчителями________________________________________________________

   з органами учнівського самоврядування _________________________________________

   ще з кимось _________________________________________________________________

2. Який стиль взаємовідносин із класним колективом у Вас домінуючий?

 Авторитарний ________________________________________________________________

 співробітництво і взаємодопомога _______________________________________________

 конфлікти і непорозуміння _____________________________________________________

 нейтралітет і невтручання ______________________________________________________

 інший _______________________________________________________________________

3. На яких етапах Ви найбільш активно залучаєте учнів до спільної діяльності?

  При плануванні колективних справ______________________________________________

  при їх підготовці______________________________________________________________

  при проведенні_______________________________________________________________

  при підведенні підсумків ______________________________________________________

4. При підготовці і проведенні колективних справ учні, як правило:

 діють самостійно, впевнено, творчо, без сторонньої допомоги________________________

 правильно і чітко виконують заздалегідь підготовлене і сплановане вами ______________

 діють під безпосереднім вашим контролем і за допомогою___________________________

 відчувають невпевненість, не можуть діяти без постійного контролю і допомоги________

 інший варіант_________________________________________________________________

5. Як Ви оцінюєте роль і авторитет  органів учнівсь­кого самоврядування у класі ?

 Робота покращилась, самостійність, авторитет підвищились_________________________

 робота погіршилась, немає авторитету серед учнів__________________________________

6. Чий досвід виховної роботи Ви вважаєте найбільш прийнятним для використання у своїй роботі?________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_______________________________________________________________

7.  Які напрямки виховної діяльності класного керівника Вам найбільше вдаються? _____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

8. У чому відчуваєте труднощі?_________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_______________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

9. Ваші пропозиції на адресу адміністрації  ______________________________________

_____________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________            

 Основні завдання роботи з батьками:

1.       Налагодити тісний зв'язок з бать­ками.

2.       Активізувати роботу батьківського комітету щодо роз'яснення законодавства України з питань освіти.

3.       Добиватись впливу органів міс­цевого самоврядування на бать­ків, діти яких порушують Статут школи.

4.       Аналізувати стан навчальних до­сягнень учнів і виявити причини

байдужого ставлення батьків до на­вчання і виховання власних дітей.

5.       Пропагувати педагогічні знання, що зумовлюють підвищення педагогічної грамотності батьків.

6.       Допомагати батькам в оволодінні системою вмінь, необхідних для

організації діяльності вдома.

7.       Впроваджувати такі форми роботи з сім'єю, які сприяють гуманізації

взаємовідносин «педагоги — бать­ки». Батьки разом із вчителями

мають стати активними співу­часниками творчого процесу ви­ховання учнів

Напрямки  роботи з батьками

1. Дитина в сім'ї:

• родина як виховний та соціальний інститут;

• зміст сімейного виховання і виховні зав­ дання батьків;

• визначальні фактори формування особис­тості дитини;

• вплив освітнього та культурного рівня бать­ків на виховання дитини;

• мікроклімат сім'ї, умови для розвитку та виховання дітей;

• охорона здоров'я та фізичний розвиток дитини;

• режим дня, психічний розвиток дитини;

• індивідуальні особливості дитини та їх ура­хування.

2. Спілкування батьків з дітьми:

• роль спілкування у встановленні довірливих стосунків між батьками та дітьми;

• педагогічний такт у спілкуванні;

• урахування вікових та індивідуальних особ­ливостей, інтересів, потреб дітей, зміст і форми спілкування.

3. Спільна діяльність батьків та дітей:

• роль діяльності в розвитку й вихованні дітей;

• сімейні обов'язки та доручення;

• спільна суспільнокорисна діяльність;

• зміст і види спільної діяльності батьків та ді­тей — інтелектуальна, трудова,

      патріотична, при­родоохоронна, естетична, спортивна, милосердна;

• оцінка результатів діяльності дитини, її стимулювання;
• педагогічний такт у спільній діяльності з дітьми.

Напрямки роботи з батьками в школі

1. Ознайомлення з умовами життя сім'ї, її психологічним кліматом, особливостями

        поведінки дитини в сім'ї.

2. Визначення рівня педагогічної культури батьків.

3. Виявлення труднощів, які відчувають батьки.

4. Виявлення позитивного досвіду сімейного виховання з метою його поширення.

5. Здійснення колективного, диференційо­ваного та індивідуального педагогічного

         впливу на батьків на основі ретельного аналізу.

6. Допомога батькам у підвищенні їхньої педагогічної культури, організації

        родинного життя як джерела самовиховання дитини.

7. Залучення батьків до організації поза­шкільної виховної роботи.

8.  Поширення досвіду роботи з батьками

                           Методи вивчення сім'ї

1. Спостереження.

2. Бесіда.

3. Тестування.

4. Анкетування.

5. Діагностика.

6. Ділові ігри.

7. Аналіз дитячих малюнків про сім'ю.

8. Аналіз дитячих творів про сім'ю.

           Приблизна програма вивчення сім'ї

1. Склад сім'ї:

• повна/неповна;

• віковий склад;

• професії членів сім'ї;

• освітній, культурний рівень членів сім'ї;

• моральне обличчя членів сім'ї.

2. Виховна діяльність сім'ї:

• виховні позиції батьків;

• участь членів сім'ї у вихованні підлітків.

3. Регулярна діяльність сім'ї, соціальний конт­роль у сім'ї:

• поведінка підлітка в сім'ї;

• поведінка поза сім'єю;

• методи та прийоми регулювання поведінки підлітка у сім'ї;

• моральне, громадянське обличчя членів родини на підприємстві, у

      побуті, у суспільній діяльності.

                    Форми роботи з батьками

У роботі з батьками класний керівник має використовувати різноманіт­ні форми. Вони можуть бути індивідуальними, груповими і колективними. Варто зосередити увагу на таких основних формах роботи з батьками.

1. Відвідування сім'ї школяра. 

Це досить ефективна форма забезпечення оптимальних умов співдружності сім'ї і школи. Класний керівник має змогу ознайомитися із соціально-економічними умовами виховання  дитини в сім'ї, виявити розуміння психолого-педагогічного клімату в сімейному колективі, дати поради батькам щодо забезпечення спри­ятливих умов для навчальної діяльності учня, інформувати батьків про успішність і поведінку вихованця у школі та ін. Вдаючись до цієї форми роботи з батьками, варто дотримуватися ряду вимог: відвідування сім'ї має бути плановим (впродовж навчального року класний керівник повинен побувати в кожній сім'ї не менше двох разів); відвідувати сім'ї усіх учнів, а не лише тих, які мають складності у навчан­ні та поведінці; щоразу визначати мету і зміст бесіди з батьками з ураху­ванням індивідуальних особливостей конкретної дитини; завчасно попе­реджувати батьків і узгоджувати з ними (через учня) день і час візиту до сім'ї; інформувати батьків про навчально-виховну діяльність їхньої дити­ни (в першу чергу, необхідно розповісти їм про позитивні сторони щодо навчання, поведінки, і лише потім з дотриманням тактовності говорити про труднощі, з якими вона зустрічається у навчанні, спілкуванні з това­ришами, учителями, вести розмову про спільні дії у наданні допомоги для подолання цих труднощів).

2. Запрошення батьків до школи.

Класний керівник періодично може за­прошувати батьків до школи з метою інформування їх про успіхи шко­ляра у навчанні та поведінці, приносячи цим самим радість матері і батькові, усій сім'ї; ознайомлення з умовами навчання; знайомства з учителями, які працюють в даному класі; з'ясування можливих при­чин, які ведуть до появи певних труднощів у діяльності дитини без­посередньо в школі; прийняття спільних рішень щодо дій учителів і батьків, скерованих на утвердження позитивних проявів у розвитку і діяльності учня; надання допомоги у подоланні труднощів. Запрошення батька чи матері має здійснюватися планово і не пови­нно викликатися кожен раз негативною поведінкою дитини. Останнє вза­галі не повинно виступати домінуючим фактором у спілкуванні учителів, класних керівників з батьками.

Важливо дотримуватися певної форми запрошення. Найзручніше ро­бити це за допомогою листа, адресованого татові й мамі із зазначенням дати і часу та місця зустрічі, а також кола питань, які мають стати пред­метом обговорення. Такий лист-запрошення класний керівник передає батькам через їхню дитину.

Для спілкування з батьками безпосередньо у школі треба обирати віль­ний час для батьків і класного керівника, щоб не проводити бесіду поспі­хом. Щоб розмова була довірливою, її варто проводити без присутності сторонніх осіб, а також самої дитини. Навіть місце зустрічі має позитив­но вплинути на зміст і результати спілкування. Це може бути окрема кім­ната із зручними меблями, класна кімната, у якій навчається учень, але ні в якому разі не коридор, вестибюль, учительська, інші місця, де можуть бути сторонні спостерігачі.

3. Листування з батьками.

Інколи обставини складаються так, що клас­ний керівник не може зустрітися з батьками  дома або запросити їх до школи. Тому доводиться вдаватися до листування. Та знову ж, при­водом для листа не може бути погана поведінка вихованця, якась ви­падковість.

Тут теж має бути певна система. Класний керівник періодично надси­лає батькам листи, у яких розповідає про успіхи школяра у навчанні, його старанність, дбайливість та відповідальність за виконання певних дору­чень. Можна повідомити також про певні труднощі, з якими зустрічаєть­ся дитина, висловити бажання зустрітися, щоб допомогти школяреві. Од­ночасно варто висловити щиру подяку за добре виховання сина чи дочки. Такий лист треба передавати батькам через дитину, попередньо познайо­мивши школяра із змістом листа.

4.  Бесіди і лекції для батьків.

                Класний керівник повинен наполегливо і систематично працювати над піднесенням педагогічної культури батьків. З цією метою можна використовувати лекції і бесіди з актуальних пи­тань розвитку і виховання дітей у сім'ї. Вони можуть органічно впліта­тися у структуру батьківських зборів, на чому і спинимося дещо далі.

5.  Консультації, вечори запитань і відповідей, читацькі конференції, педа­гогічні читання.

            Це теж важливі форми роботи з батьками, спрямо­вані на піднесення психолого-педагогічної культури батьків. Кожна з них вимагає ретельної підготовки із залученням учителів-предметників, лікарів, шкільних психологів, соціальних педагогів та безпосе­редньо батьків. Класний керівник може планувати на рік 2—3 таких заходи. Але в кожному разі батьки повинні відчувати, що це для них важливий шлях проникнення у світ дитини як передумова успіху сі­мейного виховання.

6.  Батьківські збори.

                Успіхи вчителів, класних керівників у роботі з бать­ками багато в чому залежать від уміння організовувати і проводити батьківські збори, надавати їм педагогічну доцільність.

В організації і проведенні класних батьківських зборів необхідно рі­шуче уникати суттєвих помилок, які ще, на жаль, мають місце у практич­ній діяльності частини класних керівників. Зокрема, йдеться про такі упу­щення: запрошення батьків на збори через обов'язкові записи в учнівських щоденниках; призначення зборів на незручний для батьків час; перетво­рення зборів у своєрідне «судилище» над окремими батьками; вип'ячування на зборах негативних сторін поведінки окремих учнів; відсутність системи педагогічної просвіти батьків.

Батьківські збори мають відповідати таким педагогічним вимогам: • сприяти формуванню згуртованого батьківського колективу, вихован­ню соціально-правової відповідальності батьків за виховання дітей:

•   проводитися систематично, забезпечувати наступність у розв'язанні виховних завдань;

•   забезпечувати оптимальні умови для оволодіння батьками психолого-педагогічними знаннями сімейного виховання;

•   сприяти забезпеченню єдності виховних впливів школи і сім'ї на ви­хованців;

•   забезпечувати формування узгодженої колективної думки, яка пози­тивно впливала б на процес виховання;

•   створювати позитивний емоційний і соціальний клімат для утверджен­ня національної гідності батьків і національного виховання;

•   сприяти підвищенню авторитету учителів-вихователів, школи і бать­ків;

•   показувати батькам успіхи їх дітей у навчанні та вихованні як резуль­тат діяльності учителів-вихователів.

Для утвердження і функціонування колективу батьків класу, підви­щення дієвості батьківських зборів необхідно створювати органи само­врядування.

Таким органом, зокрема, є батьківський комітет. Він обирається у скла­ді 3—5 осіб на загальних зборах батьків класу. Члени батьківського коміте­ту обирають голову. Завдання батьківського комітету — сприяти педаго­гічному колективу у вихованні і навчанні школярів, допомагати класному керівникові створювати сприятливі економічні умови для проведення на­вчально-виховної роботи.

Кожен член батьківського комітету повинен користуватися визнаним авторитетом серед батьків, володіти організаторськими здібностями, бути хорошим вихователем своїх дітей, добрим сім'янином. Члени батьківсько­го комітету повинні відчувати відповідальність перед громадою за вихо­вання дітей і дорослих, уміти зберігати відомості про особливості стану справ в окремих сім'ях, не робити їх предметом пересудів.

Батьківський комітет за умов розумного педагогічного впливу, з боку класного керівника може стати добрим помічником учителів-вихователів в організації і проведенні класних батьківських зборів.

Батьківські збори проводяться 5-6 разів впродовж навчального року. Їх проведенню має передувати копітка робота класного керівника. Особли­ву увагу варто приділити підготовці і проведенню перших зборів батьків, з якими класний керівник ще мало знайомий. Для цього варто детально ознайомитися з учнями класу (демографічні дані, стан здоров'я, успіш­ність у попередніх класах, особливості соціально-психологічного розви­тку), відвідати учнів вдома для знайомства з їхніми батьками; у бесідах з колегами, які працювали з учнями у попередніх класах, з'ясувати деякі аспекти взаємин батьків з педагогічним колективом.

У підготовці батьківських зборів беруть участь члени батьківського ко­мітету, батьки-активісти. Питання порядку денного обговорюються на за­сіданні батьківського комітету.

До батьківських зборів мають готуватися й учні. Організовано й за­цікавлено проходять збори, на яких батьки можуть бачити результати ді­яльності вихованців (щоденники, зошити, вироби з дерева чи металу, ма­люнки, кулінарні вироби тощо). Значний інтерес для батьків становлять виступи колективів художньої самодіяльності, своєрідні звіти педагогів пе­ред батьками про результати виховної роботи з дітьми. При цьому важли­во, щоб у підготовці виставок, у творчих звітах брали участь всі учні кла­су. Це, по-перше, активізує колективну творчу роботу безпосередньо учнів і, по-друге, викличе особливий інтерес батьків. Досвід роботи класних ке­рівників, які працюють творчо, показує, що на такі збори приходять бать­ко й мати, як на сімейне свято.

Важливо визначити (у погодженні з батьками) час проведення зборів з урахуванням зайнятості їх на виробництві. Доцільно на весь навчаль­ний рік визначити постійний день (наприклад, остання п'ятниця чи су­бота місяця) і час проведення зборів. Це дає змогу батькам планувати пев­ним чином час у сім'ї.

Суттєвим моментом у підготовці зборів є форма запрошення. Не ви­правдовує себе практика примусового виклику батьків на збори через за­писи в учнівських щоденниках, через усні нагадування і т. д. Уже формою запрошення треба надавати зборам особливої важливості, підкреслювати повагу до батьків як до своїх спільників у розв'язанні найважливіших за­вдань нашого життя.

У запрошенні необхідно познайомити батьків з питаннями, які роз­глядатимуться на зборах. Певне, добре було б мати спеціальні запрошен­ня, виконані поліграфічно. Ще більш привабливими для батьків є запро­шення, виготовлені школярами під керівництвом класного керівника, виявляючи при цьому старанність та певні вміння й навички художнього оформлення.                   

Пам'ятка для батьків

1.  На прикладах, узятих із життя, демонструйте дітям зразки чесного ви­конання обов'язку перед суспільством і сім'єю.

2.  Відвідуйте збори і заняття для батьків. Ми постараємося, щоб вони стали для вас доброю школою організації сімейного виховання.

3.  Виділіть школяреві постійне робоче місце.

4.   Привчайте учня до охайності, дбайливого ставлення до шкільного майна і навчальних посібників.

5.    Щоденно цікавтесь успіхами дитини в школі (питайте: «Що цікавого було сьогодні в школі? Про що ти дізнався, чого навчився? За що похвалила тебе вчителька?». Замість традиційного «Чи з'їв усе те, що я дала тобі до школи?», «Не товаришуй з Миколою, бо він поганий хлопчик». Радійте успіхам малюка, допомагайте йому, але пам'ятай­те, що допомога і контроль не повинні бути муштрою, моралізуван­ням, головне — підтримуйте інтерес до навчання.

6.  Сприяйте тому, щоб дитина брала участь у заходах, які проводяться у класі або школі.

7.  Намагайтеся вислухати дитину до кінця. Поділитися своїми вражен­нями – природна  потреба малюка.

8.  Організуйте дозвілля дитини, надавайте їй змогу ходити в кіно, те­атр, на виставки; привчайте слухати музику, читати художню літературу; підтримуйте інтерес до техніки, образотворчого мистецтва і фізкультури.

9.  Систематично привчайте малюка до праці.

10. Пам'ятайте, що тільки разом зі школою можна добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей. Учитель — ваш перший порад­ник і друг. Радьтеся з ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи вчителя висловлюйте в школі, на зборах. Не робіть цьо­го у присутності дітей.

Нетрадиційні форми роботи з батьківською громадськістю

1.   Педагогічний десант — виступи педагогів з актуальних проблем ви­ховання   дітей на підприємствах, в організаціях, де працюють батьки; влаштування виставок, випуски спеціальних стіннівок та ін.

2.  Дерево родоводу — зустріч поколінь, роздуми над проблемами родин­ного виховання, звернення до народної педагогіки.

3.  У родинному колі — анкетування батьків, індивідуальна, допомога ро­динам через консультації, практичний показ, зустрічі з лікарями, пси­хологом, юристами.

4.  Родинний міст — зустрічі з батьками та обговорення проблем вихо­вання дітей.

5.  Народна світлиця — звертання до народних традицій; формування

особистості школяра через природу, спільну діяльність батьків, дітей, педагогів.

6.  День добрих справ — спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей.

7.  Вечір великої родини — (участь беруть батьки, школярі, педагоги) —

організація відпочинку, ігри, вистави театру тощо.

8.  Альбом-естафета «Як ми відпочиваємо» — досвід організації відпо­чинку в родині.

9.  Дискусійний клуб — обговорення проблем виховання школярів.

10.  Клуб послідовників родини Нікітіних.

11.  Клуб «Родинні традиції».

12.  Родинна скарбничка — добірка матеріалів з досвіду родинного вихо­вання.

13.  Аукціон ідей родинної педагогіки.

14.  Батьківський ринг.

15.  Батьківська школа—організовується у формі клубу; передбачається проведення диспутів, банків ідей, випуски рукописних газет, інформаційних

бюлетенів, бесіда, підбір літератури, надання практичної допомоги.

16.  Азбука родинного виховання — обговорення проблем, труднощів ви­ховання дітей у неповних сім'ях; вистуди лікарів, юристів, психоло­гів, надання індивідуальної допомоги.

17.  Дні довір'я — у визначені дні педагоги, лікар, психолог ведуть прийом

батьків і консультують їх із проблем виховання.

18.  Родинні свята в класі — їх започатковують педагоги, об'єднуючи ро­дини для спільного проведення днів народження дітей, календарних, народних свят.

19.  Дні відкритих дверей — на цей день запрошуються всі батьки, вони

відвідують класи, де навчаються їх діти, знайомляться з роботою пе­дагогів, ведуть спостереження за працею дітей на уроках.

Форми організації педагогічної освіти батьків

Університет педагогічних знань (лекції, практикуми, конференції) допомагає озброїти батьків необхідними знання­ми, основами педагогічної культури, сприяє встановленню контактів бать­ків із громадськістю, сім'ї та школи, взаємодії батьків і вчителів у вихов­ній роботі.

Лекція — розкриває сутність проблеми виховання, причини явищ, умови їх перебігу; механізм поведінки дитини, закономірності розвитку психіки, пра­вила сімейного виховання.

Конференція — передбачає розши­рення, поглиблення та закріплення знань про виховання дітей. Бувають науково-практичними, теоретичними, з обміну досвідом. Важливе значення мають підсумки конференції.

Практикум — форма вироблення у батьків педагогічних умінь з вихо­вання дітей, ефективного вирішення педагогічних ситуацій, що виникають, своєрідне тренування педагогічного мислення батьків.

Відкриті уроки — організуються з ме­тою ознайомлення батьків з новими програмами з предметів, методикою викладання, вимогами вчителя.

Диспут — дозволяє залучити всіх при­сутніх до обговорення поставлених проблем, сприяє виробленню вміння аналізувати факти та явища, спираю­чись на набуті навички та досвід.

Рольові ігри — форма колективних творчих справ з вивчення рівня сформованості їх педагогічних умінь.

Індивідуальні тематичні консульта­ції дають можливість мати реальну уяву про шкільні справи, поведінку дитини.

Відвідування сім’ї — ефективна форма індивідуальної роботи, дає можливість вивчити характер, інтереси, нахили, ставлення до батьків, до школи як учнів, так і батьків.

Батьківські збори — форма аналізу, осмислення даних, обговорюються завдання навчального-виховної ро­боти, планування виховної роботи, окреслюються шляхи найбільш тіс­ного співробітництва сім'ї та школи, підбиваються підсумки роботи.

Рекомендації щодо проведення бать­ківських зборів:

•         Батьківські збори мають допо­магати батькам, а не акцентувати увагу на напрямках та невдачах дітей у навчанні.

•         Під час вибору тематики зборів потрібно враховувати вікові особливості дітей.

•         Збори повинні мати як теоретич­ний, так і практичний характер: розбір ситуацій, тренінг, дискусія тощо.

•         Під час зборів має існувати ат­мосфера співробітництва шко­ли та сім'ї з реалізації програми посилення плюсів та ліквідації мінусів.

•         Під час проведення зборів ви­користовувати дані психолого-педагогічної діагностики.

•         Збори не треба перетворювати на обговорення і осудження особистості учня.

•         Головні показники ефективності зборів — активна участь батьків, атмосфера активного обговорення поставлених питань, обмін досвідом, поради.

           Як успішно провести зустріч з бать­ками:

•         Щоб створити комфортну, невимушену атмосферу, використовуй­те нетрадиційні методи. Виявляйте творчість у пошуках цих методів,  намагайтеся їх урізноманітнювати.

•         Заохочуйте батьків до активного обговорення.

•         Проводьте зустрічі у затишному зручному приміщенні.

•         Використовуйте наочні засоби, відео, роздатковий матеріал для підкріплення свого виступу

•         Надсилайте батькам запрошен­ня і звертайтеся персонально до кожного.

•         Завжди передбачайте час для того, щоб родини могли поспілкуватися.

•         У виборі тематики зборів враховуй­те потреби та інтереси родин.

•         Обов'язково включайте в роботу зборів розважальні ігрові моменти.

Самоаналіз діяльності класного керівника

  виховного заходу

1. Оцінювання педагогічного обґрунтування виховного заходу, доцільність цього проведення та обраної форми.
2. Визначення місця виховного заходу в системі навчально - виховної роботи класу, його зв’язку із навчальною та виховною діяльністю.
3. Оцінювання ступеня досягнення мети заходу.
4. Характеристика учасників заходу, охоплення їх активною діяльністю під час складання плану, підготовки та проведення заходу.
5. Оцінювання результативності виховного заходу, його пізнавальної та виховної цінності.
6. Оцінювання психологічного стану учнів під час підготовки й проведення заходу.
7. Визначення позитивних сторін та недоліків у проведенні заходу.
8. Висновки.

Схема аналізу

1. Стисла характеристика колективу та окремих учнів:
• загальні відомості про учнів та їхні сім’ї;
• суспільна та пізнавальна активність;
• відповідальність за загальну справу;
• самодисципліна;
• уміння переборювати труднощі; культура поведінки в школі та поза нею;
• працьовитість;
• повага до законів, символів держави.
2. Визначення виховних завдань, які поставлені в минулому році

 ( аналіз причин невиконання тих чи інших з них ).

3. Аналіз змісту виховання ( які звички, знання, вміння, навички формувалися в учнів ).
4. Аналіз використовуваних методів ( власного прикладу, переконання, вимоги, стимулювання, доручення, бесіди, пояснення, ігри, змагання).
5. Аналіз використовуваних форм виховної роботи ( класних годин, зборів, екскурсій, колективних творчих справ ).
6. Аналіз умов виховання:
• санітарно - побутових;
• гігієнічних;
• естетичних;
• природних;
• соціально - культурних.
7. Аналіз засобів виховання:
• дитячого колективу ( рівень згуртованості, сформованості громадської думки, традиції, наявність лідерів, неформальних груп спілкування );
• системи суспільних відносин у школі;
• особистості вчителя;
• системи учнівського самоврядування ( визначення його ефективності ).
8. Аналіз результативності індивідуальної виховної роботи:
• з учнями, схильними до девіантної поведінки;
• з обдарованими дітьми.
9. Аналіз роботи з батьками:
• взаємодії;
• проведення батьківських зборів, їхня результативність.
10. Аналіз результатів виховної роботи:
• визначення реального рівня виховання;
• визначення ступеня відповідності реальних результатів і поставлених цілей;
• характеристика динаміки змін рівня вихованості за роками навчання.
11. Аналіз роботи класного керівника з виховної роботи за напрямками (що було заплановано, що виконано, що не виконано, причини невиконання)

12.  Додатки: карта здоров’я учнів класу, карта вихованості.

Критерії оцінки 

1. Уміння поставити найближчі педагогічні завдання і перспективи в роботі з кожним учнем.
2. Створення атмосфери взаємної доброзичливості, взаємодопомоги.
3. Врахування і використання виховної ролі сім’ї у формуванні особистості школяра.
4. Вміння вести психолого-педагогічні спостереження і використовувати інформацію про особисті якості учнів.
5. Організація спільної діяльності, спрямованої на колективні творчі справи.
6. Справедливе, рівне ставлення до всіх учнів, об’єктивна оцінка вчинків дітей.
7. Оцінка навчальної діяльності й поведінки учнів.  

КАТЕГОРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

1. Рівень організованості класного колективу (дисциплінованість, робота учнівського самоврядування).
2. Рівень навчальної мотивації учнів класу (динаміка підвищення якості знань, ефективності роботи з учнями, які навчаються на початковому рівні, активність учнів у позаурочній діяльності).
3. Різноманітність позаурочного життя класу.
4. Динаміка зростання рівня вихованості учнів.
5. Рівень розвитку класного колективу (згуртованість, активність, ініціативність учнів, виховний вплив колективу на його членів, рівень розвитку громадської думки).
6. Активність співпраці класу з класним керівником.
7. Зв’язок із сім’єю, участь батьків у виховному процесі.
8. Робота з проблемними учнями, надання їм педагогічної підтримки на основі індивідуального підходу.
9. Захищеність та комфортність умов перебування кожного вихованця у класі, школі.  

Показники успішної діяльності класного керівника

1. Високий рівень ефективності виховної роботи з класним колективом;
2. Високий рівень розвитку творчої індивідуальності класного керівника, наявності у нього авторської педагогічної технології;
3. Стиль взаємовідносин;
4. Включеність класного керівника в життя класу;
5. Високий рівень володіння уміннями та навичками класного керівника (уміння поставити мету, спланувати роботу, здійснити її, оцінити, проаналізувати, зробити висновки);
6.  Активні співпраця та співтворчість із класним колективом;
7. Контакт із батьками та залучення їх до співпраці;
8. Володіння вміннями зацікавити вихованців своїм захопленнями, організувати дозвілля;